Оскарження адміністративного штрафу, накладеного органами Національної поліції за порушення Правил дорожнього руху

2016 M02 29

Для оскарження адміністративного штрафу, накладеного органами Національної поліції за порушення Правил дорожнього руху, необхідно з‘ясувати дотримання органами (посадовими особами) Національної поліції порядку притягнення до адміністративної відповідальності та накладення зазначеного виду адміністративного стягнення.

При притягненні до адміністративної відповідальності органи (посадові особи) Національної поліції за порушення Правил дорожнього руху повинні скласти, оголосити зміст, вручити (надіслати у встановлених випадках) постанову у справі про адміністративне правопорушення в порядку та з дотриманням вимог, передбачених КУпАП.

Постанови про адміністративні правопорушення, прийняті судом, можуть бути оскаржені в порядку, визначеному КУпАП; для постанов, прийнятих іншими органами (посадовими особами), встановлено альтернативний порядок оскарження: або до виконкому відповідної ради, до відповідної ради, до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи), або до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

У справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Ч. 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.

У зв’язку з цим під час розгляду такої категорії справ застосовуються строки звернення до суду, встановлені статтею 289 КУпАП, тобто десять днів з дня винесення постанови.

При розв’язанні спорів за позовами на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень суди відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
  1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
  2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
  3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
  4. безсторонньо (неупереджено);
  5. добросовісно;
  6. розсудливо;
  7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
  8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
  9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
  10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законність притягнення до адміністративної відповідальності як підстава оскарження адміністративного стягнення.

Законним притягненням до адміністративної відповідальності вважається тоді, коли орган (посадова особа) Національної поліції, дотримуючись всіх процесуальних вимог КУпАП, вирішила справу на підставі всебічного та повного, обгрунтованого доказами, вивчення обставин справи та, дотримуючись конституційних прав особи, що притягується до відповідальності, постановила рішення (винесла постанову) в межах встановлених КУпАП строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскаржуючи дії посадової особи, органу, скаржник може посилатись:
  • на відсутність в діях скаржника ознак проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність;
  • відсутність вини у його вчиненні;
  • невідповідність висновків органу (посадової особи), який прийняв постанову, обставинам справи;
  • недотримання процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме:
    • несвоєчасне вручення або складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності;
    • складання постанови невповноваженою особою;
    • неправильно зазначені (або взагалі не зазначені) місце, час та обставини вчинення адміністративного правопорушення;
    • відсутні підписи правопорушника та свідків, їхня домашня адреса;
    • не зазначено всіх даних про особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення;
    • дані, зазначені у постанові у справі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи;
  • невиконано вимоги закону щодо обов’язкової присутності особи при розгляді її справи;
  • пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення;
  • незастосування штрафних балів в порядку ст. 27-1 КУпАП тощо.

Відповідно до статті 258 КУпАП посадові особи органів Державної автомобільної інспекції мають право застосовувати безпротокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справибез участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Водночас, за інформацією ДП “Укрметртестстандарт”, вимірювач швидкості “Візир” не належить до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора. Також спеціальні технічні засоби, що працюють в автоматичному режимі, повинні не рідше ніж один раз на місять проходити метричну експертизу.

Відповідно до припису п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС, який кореспондується з положеннями п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП, оскарження рішень (постанов) суб’єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення здійснюється шляхом подання адміністративного позову до місцевого загального суду як адміністративного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
  1. залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
  2. скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
  3. скасовує постанову і закриває справу.

Використані джерела:

  • Конституція України;
  • Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII;
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07. 12.1984 № 8073-X;
  • Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07. 2005 № 2747-IV.