Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

February 25, 2016

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Поновленому працівникові підприємство надає попередню роботу, яку він виконував до незаконного звільнення, із збереженням умов праці. Також йому виплачується середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу, поновлюється безперервний стаж. При цьому середня заробітна підлягає виплаті з індексацією.

Отже, якщо ви вважаєте, що вас звільнили незаконно, у вас є декілька шляхів вирішення цього питання.

Перший з них - звернутися до особи, яка порушила ваші права, з вимогою про відновлення вас на попередньому місці роботи. Для збільшення можливості реалізувати своє право у такий спосіб, необхідно пояснити працедавцеві незаконність свого звільнення і усі наслідки, витікаючі з такого звільнення. Для цієї категорії справ попередній розгляд справ трудовою комісією не є необхідною передумовою звернення до суду – ст. 232 КЗпП України.

Другий – звернутися безпосередньо до суду із позовною заявою про поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, іншої завданої шкоди.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьсяпозивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Однак, в разі подання в складі об‘єднаних вимог позову про стягнення моральної шкоди, судовий спір за розгляд цієї частини позову за загальними правилами підлягає сплаті позивачем.

Результатом проведеної роботи повинно бути поновлення незаконно звільненого працівника на роботі, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплата завданої матеріальної та моральної шкоди ( в разі заявлення та задоволення такої вимоги). Колективним договором можуть бути передбачені інші компенсаційні виплати, тому радимо ознайомлюватись з колективним договором підприємтсва, установи, організації.

Враховуючи те, що час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, робочий рік (період), за який працівниці має надаватися щорічна основна відпустка, повинен брати відлік з дня поновлення на роботі (дати звільнення працівника, яка визнається недійсною).

В разі неможливості поновлення працівника на роботі, на такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені ст.49-3 КЗпП України для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI.

Використані джерела:
  • Кодекс законів про працю України
  • Цивільний кодекс України
  • Господарський кодекс України
  • Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI
  • Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII
  • Постанова Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»