Залишення позову без розгляду в цивільному процесі

14 грудня 2025 р.

Розгляд справи в суді не завжди завершується винесенням рішення по суті спору. Одним із можливих варіантів завершення судового розгляду справи є залишення позову без розгляду. Оскільки дана стаття присвʼячується цивільному процесу, то наводжу положення статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, яким передбачено підстави залишення позову без розгляду.

Про залишення позову без розгляду суд виносить мотивовану ухвалу, відтак, суд повинен встановити обставини, що призводять до такого судового рішення, що відповідатиме вимогам статей 2, 5 та 263 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, встановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загалом, розуміння підстав залишення позову без розгляду надає можливість найкраще захистити інтереси сторони цивільного процесу. Розглянемо окремі підстави залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. Очевидно, що такий факт повинен встановити відповідач чи його представник ( в разі наявності такого). Оскільки недієздатність фізичної особи встановлюється рішенням суду, перевірити такий факт можна через Єдиний державний реєстр судових рішень. Відсутність цивільної процесуальної дієздатності юридичної особи також можна перевірити через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В разі наявності інформації про відсутність цивільної процесуальної дієздатності позивача, відповідач повинен подати до суду докази на підтвердження таких обставин, а суд винести ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Також я б порадила відразу подавати клопотання (заяву) про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України, хоча отримавши докази відсутності цивільної процесуальної дієздатності позивача, суд і сам повинен прийти до такого ж висновку.

Іншою підставою залишення позову без розгляду є подання позовної заяви від імені заінтересованої особи особою, яка не має повноважень на ведення справи ( п.2 ч.1. ст. 257 ЦПК України). Зазначаю, що відповідно до ч. 1. Ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України). Відповідно до статті 58 ЦПК України учасник справи має право звертатися до суду особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Щодо випадків представлення інтересів особи представником, який не має статус адвоката, слід звернутися до положень статей 59 та 60 ЦПК України з урахуванням положень закону щодо осіб, які не можуть бути представниками (ст. 61 ЦПК України). Це саме ті випадки, про які міститься посилання у вже згаданій ч. 2 ст. 15 ЦПК України. Також Цивільний процесуальний кодекс України містить перелік документів, якими підтверджуються повноваження представників. Таким чином, учасник справи може самостійно перевірити чи позов подано уповноваженою особою, чи є підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а не покладатися на уважність суду.

02 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виніс постанову в справі No 360/1839/19, провадження No 61-18355св23 звертає увагу на редакцію пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України до якої вносилися зміни згідно Закону No 3200-IX від 29.06.2023 р.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у редакції Кодексу до внесення змін згідно Закону No 3200-IX від 29.06.2023 р.свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Встановивши наявність обставин відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд повинен винести ухвалу про залишення позову без розгляду, проте учасники справи також вправі подати відповідну заяву (клопотання) про залишення позову без розгляду.

Іншою підставою для залишення позову без розгляду є наявність у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Недарма ст. 175 ЦПК України серед вимог до позовної заяви містить обовʼязок позивача підтверджувати, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Перевірити цю обставину можна також на офіційному сайт Судової влади України. Алгоритм дій в разі виявлення ще одного позову той самий: подати заяву про залишення позову без розгляду до суду. Тут годилось би ще заявити про зловживання процесуальними правами.

Залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залежить виключно від факту подання позивачем заяви про залишення його позову без розгляду. Тут все проосто: якщо позивач подає таку заяву, суд виносить відповідну ухвалу. Від інших учасників справи результат розгляду такої заяви судом не залежить. Суд може лише зʼясувати думку інших учасників справи щодо поданої заяви, оскільки подання позивачем заяви про залишення поданого ним позову є його правом. Дана стаття не присвʼячується наслідкам залишення позову без розгляду, але слід згадати, що такими можуть бути вирішення питання про компенсацію судових витрат інших учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 257 ЦПК України підставою для залишення позову без розгляду є укладення між сторонами угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Тут також все просто: якщо сторони домовилися, що бульт-які спори між ними розглядаються третейським судом, суд загальної юрисдикції (оскільки в цій статті йдеться про цивільний процес) не вправі розглядати справу. Про такі обставини учасник справи повинен повідомити суд, надавши відповідне підтвердження.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява ( п. 7 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). Йдеться про перевищення повноважень представником або втрату інтересу до предмету спору. Оскільки зазначені обставини залежать виключно від волевиявлення позивача, він повинен особисто подати відповідну заяву до суду.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог статей 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). Статті 175 та 177 ЦПК України містять вимоги до позовної заяви, недотримання яких повинно призводити до залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу судом строку для усунення виявлених недоліків позову. В разі якщо ухвала про залишення без руху позовної заяви не виконана, недоліки позову, зазначені в ухвалі суду, не усунуто, суд залишає позов без розгляду. А що робити якщо суд “не бачить” недоліків позовної заяви, яка не відповідає вимогам статей 175 та 177 ЦПК України? На жаль, ЦПК України не надає однозначної відповіді якою має бути поведінка суду в разі розгляду спору на підставі такого позову. Судова практика з з цього приводу різна: одні суди розглядають справу і виносять рішення по суті спору, інші суди, попри відкриття провадження у справі пізніше виносять ухвали про залишення позову без руху. В будь-якому випадку якщо суд “не бачить” невідповідність поданого позову положенням статей 175 та 177 ЦПК України - це порушення процесуальних норм права, про що обовʼязково потрібно згадувати в разі апеляційного оскарження рішення суду.

Залишення позову без розгляду в разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору ( п. 9 ч.1 ст. 257 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідно до ч 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Подібне положення стосується електронних доказів ( ч. 5 ст. 100 ЦПК України).

Отже, ч. 1 ст. 84, ч. 6 ст. 95 та ч. 5 ст. 100 ЦПК України передбачено право учасників ініціювати питання про витребування доказів. Частково можна використовувати положення ст. 93 ЦПК України щодо письмового опитування учасників справи, що передбачає надання доказів на підтвердження наданих відповідей. Ненадання позивачем витребуваних ухвалою суду доказів без поважних причин повинно призводити до залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Раджу не покладатися на самостійне виконання судом обовʼязку щодо залишення позову без розгляду та подавати до суду відповідну обґрунтовану заяву (клопотання) з проханням винести відповідну ухвалу суду.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Отже, як зазначалося, стаття 175 ЦПК України містить вимоги до позовної заяви, серед яких обовʼязок позивача повідомляти про неподання ним ще однієї такої ж позовної заяви ( з одних і тих же підстав, до одних і тих же учасників справи). Проте бувають випадки, що на момент подання позовної заяви позивачем така вимога закону виконана, а пізніше позивач ще раз подає такий позов, як варіант, за альтернативною підсудністю. Безумовно, такі дії позивача є зловживанням правами, а наслідком має бути залишення позову без розгляду. Перевірити таку інформацію можна на офіційному сайті Судової влади України та в разі виявлення такої необхідно подати відповідну заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ще однією підставою для винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду є наявність між сторонами укладеної угоди про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконано (п. 12 ч. 1 ст. 257 ЦПК України). Тут все просто: є угода про розгляд спору судом іншої держави і ця угода є чинною, не суперечить законодавству України, то суди України не вправі розглядати такий спір. При складанні таких угод слід бути дуже уважними і не плутати розгляд справи за законодавством іноземної держави, адже в такому випадку підсудність спору не змінюється, але застосовуються норми матеріального права іноземної держави.

От і все, дванадцять підстав для залишення позову без розгляду є виключними, інших підстав закон не передбачає.

Разом з цим, перш ніж обирати ефективний спосіб захисту раджу врахувати, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з новою позовною заявою.