Новели трудового законодавства

26 лютого 2026 р.

На сьогодні основним законом, що регулює трудові правовідносини є Кодекс законів про працю України, що прийнятий ще в 1971 році, радянський як за змістом, так і за духом.

15 січня 2026 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект No 14386 “Трудовий кодекс України”.

Проектом Трудового кодексу України (далі – проект) пропонується запровадити нове кодифіковане регулювання трудових відносин, побудоване за книгами, що охоплюють основні інститути трудового права. Так, проект складається з п’яти книг, а саме:

  1. Книга перша «Загальні положення», яка визначає засади, принципи регулювання трудового законодавства, суб’єктний склад трудових правовідносин (права та обов’язки), а також загальні юридичні дефініції;
  2. Книга друга «Індивідуальні трудові відносини», що регулює питання укладення, видів, зміни, призупинення та розірвання трудового договору, робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, гарантій та компенсацій, безпеки та охорони здоров’я працівників;
  3. Книга третя «Колективні трудові відносини», яка містить положення щодо соціального діалогу, колективних угод і договорів, процедур ведення колективних переговорів та представництва інтересів сторін;
  4. Книга четверта «Трудові спори», присвячена врегулюванню індивідуальних і колективних трудових спорів, а також діяльності органів посередництва та примирення;
  5. Книга п’ята «Нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства», що визначає повноваження органів державного нагляду і контролю, статус інспекторів праці, порядок проведення перевірок та види відповідальності за порушення трудового законодавства.

Розробники законопроекту зазначають, що в його основу взято збалансування інтересів сторін трудових відносин; захист та відновлення порушених прав суб’єктів трудових відносин; стабільність трудових відносин; розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин; спрощення процедур укладання та розірвання трудових відносин; забезпечення права кожного працівника на належні, безпечні і здорові умови праці; гарантування права на захист працівників від необґрунтованого звільнення; дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу; забезпечення недискримінації працівників та реалізація принципу рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності; створення працівникам рівних можливостей для професійного зростання, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; забезпечення захисту материнства, дітей та молоді.

В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реформування законодавства про працю має на меті створення та ефективне забезпечення функціонування правових механізмів реалізації та захисту права на працю з максимальним дотриманням балансу інтересів працівників та роботодавців. Нове трудове законодавство надасть можливість роботодавцям легко створювати нові якісні робочі місця, підвищувати кращих працівників та платити більш високі зарплати. Спрощення трудового законодавства у сфері найму, зокрема за рахунок запровадження широкого спектру трудових договорів (короткострокові, сезонні, учнівські, домашні працівники), сприятиме легалізації найму працівників та розширенню сфери укладення трудових договорів.

Проте, попри явну необхідність оновлення трудового законодавства України, в разі прийняття цього законопроекту, наявні в ньому положення звужують соціальні гарантії, в тому числі для вразливих категорій працівників, що створює ризик їх невідповідності вимогам ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Зокрема, зменшується вік дитини, який надає додаткові гарантії при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця (з трьох років до півтора року (ст. 103 проекту), не передбачено ефективних компенсаторних механізмів для працівників, які не погоджуються на погіршення істотних умов праці (виключно розірвання трудового договору), встановлено недостатній рівень захисту у випадках тривалої тимчасової непрацездатності тощо. При цьому у проекті відсутня загальна гарантія недопущення розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період тимчасової непрацездатності працівника. Натомість запроваджується модель, за якої тимчасова непрацездатність розглядається як часовий фактор, після спливу якого допускається припинення трудових відносин. Такий підхід звужує обсяг трудових гарантій, послаблює соціальний захист працівників та не повною мірою відповідає соціальній природі трудового права.

У цьому контексті доцільно відмітити, що у поданому проекті на відміну від чинного КЗпП (ст. ст. 33, 51, 56, 601 , 602 , 63, 177, 1821 , 184 та ін.) зменшуються соціально-трудові гарантії працівників, які мають дітей, в тому числі й працівників, які є одинокими матерями (батьками), що свідчить про непослідовність Уряду в питанні створення умов для підвищення рівня народжуваності, поєднання батьківства з професійною зайнятістю, одним із завдань якого було прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» від 05.11.2025 No 4681-IX, а також про фрагментарне застосування положень Директиви (ЄС) 2019/1158 Європейського Парламенту та Ради від 20.06.2019 «Про збалансованість службових та сімейних обов’язків для батьків та опікунів та скасування Директиви Ради 2010/18/ЄС».

Крім цього, у проекті не враховано особливі потреби такої категорії працівників як одинокі матері та батьки, які мають дітей віком до 14 років. У згаданих вище статтях 49, 62, 63, 82, 116, 117, 119, 120, 130, 131, 138 проекту для працівників, які є одинокими матерями та батьками, не передбачено обмежень у використанні їх праці. У зв’язку тим, що такий працівник одноосібно виховує і утримує дітей, також не пропонується система догляду за дітьми одиноких матерів та батьків у той час, коли вони залучатимуться до роботи у вихідні дні, святкові дні, нічний час, до понаднормового робочого часу, направлення у відрядження тощо.

Ці та інші застереження щодо звуження соціальних гарантій залишатимуться такими допоки Кодекс не буде прийнято Верховною Радою України та підписано Президентом України.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України уже подало Висновок на проект Трудового кодексу України, що містить ці та інші застереження.

Будемо сподіватися, що після обговорень та доопрацювань прийнятий в майбутньому “основний трудовий закон” буде збалансованим та враховувати інтереси всіх учасників трудових правовідносин.