Зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту третього частини першої статті 236 КАС України

26 лютого 2026 р.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому за нормами КАС України предметом перевірки судами в адміністративних спорах є насамперед дотримання суб'єктом владних повноважень процедури прийняття адміністративного акту і вжиття, відповідно, правових наслідків у разі недотримання таких вимог.

Отже, процесуальною перешкодою, яка може виникнути на стадії розгляду справи по суті, є зупинення провадження у справі, шляхом постановлення відповідної ухвали. Наслідками постановлення такої ухвали є тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху справи до їхнього усунення.

Причини, з настанням яких суд зупиняє провадження у справі, визначено у статті 236 КАС України, якою установлено випадки обов'язкового зупинення провадження у справі та обставини, за яких суд має право зупинити провадження у справі (факультативні підстави).

Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі віднесена процесуальним законом до обов'язкової підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (пункт 3 частини першої статті 236 КАС України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що під неможливістю розгляду справи до моменту вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, що розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що поняття «інша справа» - це не будь-яке інше судове провадження, а лише те, результати якого мають визначальне значення для встановлення фактів чи застосування права у справі, що розглядається.

Також, у постанові від 12 грудня 2019 року у справі No 826/25204/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

Відповідні правові висновки містяться також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2026 р. у справі No 160/20122/24, адміністративне провадження No К/990/38785/25.