Забезпечення доказів в цивільному процесі
05 квітня 2017 р.Будь-які вимоги, що є предметом розгляду в суді повинні підтверджуватись доказами та обгрунтовуватись законодавством.
Однак, часто буває, коли управленена сторона не може подати до суду доказати на підтвердження своєї правової позиції.
Для таких випадків з метою забезпечення захисту порушеного права законодавець передбачив можливість забезпечення доказів. В даній статті розглядається цивільний процес, тому надалі будуть наводитись норми саме цивільно-процесуального права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Таке клопотання розглядається в судовому порядку і для його розгляду необхідно дотриматись певних вимог, що ставляться до клопотання про забезпечення доказів.
У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити – ч.1 ст.134 ЦПК України.
- 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – в разі подання заяви юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем;
- 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – в разі подання заяви фізичною особою.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам ЦПК України, застосовуються наслідки, встановлені ст. 121 ЦПК України, а саме, заявнику надається строк для усунення виявлених недоліків. В разі невиконання вимог суду клопотання залишається без розгляду.
Забезпеченням доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Згідно ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.
Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. Заява розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Водночас, присутність цих осіб не є обов'язковою.
Також, у разі обґрунтованої вимоги заявника, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника.
Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.
Якщо забезпечення доказів в цивільному процесі полягає в допиті свідків, то разом із заявою про забезпечення доказів подається заява про виклик свідка.У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті – ст. 136 ЦПК України. Якщо забезпечення доказів в цивільному процесі полягає у витребуванні доказів, то подається клопотання про витребування доказів.
Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ. Якщо судом буде встановлено, що отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є ускладненим, то суд зобов'язаний витребувати такі докази. – ст. 137 ЦПК України.
Докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Суд може також уповноважити заінтересовану особу, яка бере участь у справі, одержати доказ для представлення його суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
За клопотанням сторони суд інформує в судовому засіданні про виконання його вимог щодо витребування доказів.
Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Якщо забезпечення доказів полягає в огляді доказів за їх місцезнаходженням подається відповідне клопотання.
Речові та письмові докази, які не можна доставити в суд, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і речових доказів, відеозаписи тощо. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право робити свої зауваження щодо протоколу огляду.
У разі необхідності, в тому числі за клопотанням особи, яка бере участь у справі, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.
Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо останні заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. Речові докази, що є об'єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі після набрання рішенням суду законної сили.
Продукти та інші речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані. Якщо забезпечення доказів полягає в призначенні експертизи, про це зазначається у відповідному клопотанні.
Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Також законодавець не обмежує сторони забезпечення доказів у вищеперераховані способи. Якщо строна вважає і може аргументовано довести у відповідній заяві/клопотанні, що забезпечення доказів має проводитись в інший споіб, з метою забезпечення законного розгляду справи суд зобов’язаний задовольнити таке клопотання.