Реєстрація прав на нерухоме майно

24 березня 2017 р.
Порядок реєстрації прав на нерухоме майно регулюється:
  • Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
  • Наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5 «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для реєстрації прав на нерухоме майно необхідно подати:
  • заяву про державну реєстрацію прав на нерухоме майно;
  • документ, що посвідчує особу. Якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє документ, що посвідчує таку особу відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” або паспортний документ іноземця. Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 14-річного віку, є свідоцтво про народження. У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження. Заявник додатково пред’являє документ, що посвідчує посадову особу, у разі подання заяви державним службовцем або посадовою особою місцевого самоврядування, під час виконання посадових обов’язків;
  • документ про сплату адміністративного збору (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору);
  • оригінали документів, необхідні для відповідної державної реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 41-81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
  1. укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
  2. свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
  3. свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
  4. виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
  5. свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
  6. свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
  7. рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
  8. державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
  9. рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
  10. ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
  11. заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
  12. рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;
  13. рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
  14. інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір: за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В такому разі строк надання адміністративної послуги складає до 5 (п’яти) робочих днів.

Існує можливість пришвидшити строк надання адміністративної послуги, оплативши адміністративний збір в більшому розмірі. Строк надання адміністративної послуги може становити:
  • 2 години, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви – державна реєстрація права власності, за яку сплачено адміністративний збір у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
  • 1 робочий день – державна реєстрація права власності, за яку сплачено адміністративний збір у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
  • 2 робочі дні – державна реєстрація права власності, за яку сплачено адміністративний збір у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав звільняються:
  1. фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
  2. громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  3. громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
  4. громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  5. інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичноїоперації, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинуличи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  6. інваліди I та II груп;
  7. Національний банк України;
  8. органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
  9. інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав. У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», особи, визначені пунктами 1-9, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Таке звільнення стосується тільки відносно заяв, які розглядаються за загальним строком надання адміністративної послуги. В разі, якщо вищезазначені особи звернуться із заяво про надання адміністративної послуги в більш коротки термін, вони зобов’язані сплатити адміністративний збір на загальних підставах.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав.

Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру формує витяг з нього про проведену державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою його перегляду та з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, його завантаження і друку.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника може бути наданий державним реєстратором у паперовій формі з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 x 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій або електронній формі має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації (крім заяви, що долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав, інших заяв, що подавалися суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, та документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав), видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі (у разі його формування у паперовій формі) чи у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав - рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі (за бажанням заявника).