Оскарження адміністративного затримання

17 лютого 2017 р.

Відповідно до ст. 9 КУАпП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
  1. попередження;
  2. штраф;
  3. штрафні бали;
  4. оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
  5. конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
  6. позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
  7. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
  8. громадські роботи;
  9. виправні роботи;
  10. адміністративний арешт;
  11. арешт з утриманням на гауптвахті.

Відповідно до ст.254 КУАпП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп – ст. 32 КУпАП.

Відповідно до ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Окрім того, відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

На підставі ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, – з часу її витвереження.

Згідно зі ст. 267 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів тощо може бути оскаржено прокуророві.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про прокуратуру» органи прокуратури вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Відповідно до ст. 19 цього Закону предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності.