Договір безоплатного користування майном (позичка)

18 вересня 2017 р.

Укладаючи договір безоплатного користування майном сторони повинні усвідомлювати, що вони укладають договір позички і до договору застосовуються положення глави 58 та 60 ЦК України.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а якщо строк договору три роки і більше років, то він підлягає нотаріальному посвідченню. Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторонами договору є позичкодавець і користувач. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника. Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Сторонами договору є позичкодавець і користувач. Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника. Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Договір повинен містити положення щодо прав і обов’язків сторін. Так, позичкодавець має право на відчуження речі, яка передана ним у користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

При цьому, слід зазначити,що користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування.

Договір також повинен містити порядок користування безоплатного користування майном та порядок його повернення.

Зокрема, користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

При укладанні договору безоплатного користування майном слід врахувати що позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:
  1. у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
  2. користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
  3. річ самочинно передана у користування іншійособі;
  4. в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Також договір може бути розірвано якщо позичкодавець не виконує обов'язку передати річ у користування. В такому разі друга сторона має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків.

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Користувач зобов’язаний повернути майно позичкодавцеві. Якщо користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.