Договір міни

26 червня 2017 р.

В статті, присв’яченій договорам купівлі-продажу згадувалось про те, що договір міни є різновидом договору купівлі-продажу.

Таким чином, для укладання договору міни застосовуються ті ж положення, що і до договору купівлі-продажу.

Водночас, від класичного договору купівлі-продажу договір міни відрізняється і саме ці відмінності, особливості дозволили виокремити його в підвид.

Такими особливостіми є те, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Таким чином, кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами. виняток становлять домовленості сторін, згідно яких договором встановлюється інший, відмінний від зазначеного, порядок набуття права власності на товар, що є предметом договору. наприклад, сторони домовились, що одна сторона договору набуває право власності на товар з моменту його одержання, а інша – з моменту відвантаження товару транспортній компанії перевізника. також законом може встановлюватись, що право власності переходить до сторін не з моменту виконання ними зобов’язань і в іншому порядку. наприклад, право власності на нерухоме майно виникне у сторін не з моменту передання ними такого майна, а з моменту реєстрації на підставі укладеного договору права власності на нерухоме майно в єдиному державному реєстрі речових прав.

договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги), а також може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

договір міни може містити елементи інших договорів, якщо це не суперечить суті зобов'язання. в такому випадку при укладанні такого договору слід керуватися положеннями, що регулюють також порядк укладання інших видів договорів, елементи яких міститимуться в договорі міни.