Спір у зв'язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, у тому числі до загального реєстру вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягає розгляду в адміністративному порядку

24 березня 2022 р.

Включення осіб до реєстру акцептованих вимог кредиторів і стягнення за договором банківського вкладу коштів відповідно до вимог статей 26, 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо гарантованого відшкодування суми за рахунок грошових коштів Фонду здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб'єктом владних повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 761/2987/18 (провадження № 14-285цс19) зазначено, що якщо під час вирішення спру суд адміністративної юрисдикції дійде висновку про те, що Фонд як суб'єкт владних повноважень неправильно визначив суму гарантованого відшкодування, що підлягає виплаті, і позивач має право на грошові кошти в сумі, яка перевищує встановлений законом граничний розмір відшкодування, наведене буде підставою для включення банком відповідних вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів із залишком суми, що перевищує 200 000, 00 грн. Відповідно до Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 серпня 2017 року № 3711, підставою для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили (у тому числі рішення судів, які набрали законної сили після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів, визначеного статтею 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), за яким, зокрема, виникають кредиторські вимоги вкладиків у частині, що перевищує суму відшкодування, виплачену Фондом, розмір якої визначено згідно з вимогами статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Такі вимоги включаються до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підлягають задоволенню в черговості відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ наведеного Положення уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фнду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону. Гарантовані суми за рахунком визначаються за кожним рахунком окремо.

У пунктах 1, 2 Розділу ІІІ Положення передбачено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуваню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації. Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Отже, з урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 761/2987/18 (провадження № 14-285цс19), спір про визначення належного розміру виплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом кожному із спадкоємців вкладника підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір виник між спадкоємцями вкладника та Фондом щодо визначення належного розміру гарантованого відшкодування вкладу кожному із спадкоємців вкладника. У такому разі саме до компетенції суду адміністративної юрисдикції належать повноваження з оцінки доводів та заперечень сторін спору щодо визначення належного до виплати розміру гарантованого державою відшкодування суми вкладу кожному із спадкоємців.

Всі спори щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000,00 грн є публічно-правовим і пов'язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства і вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов'язання, оскільки стосуються безпосередньо правомірноті дій Фонду пов'язаних із виплатою позивачам відшкодування за вкладами.

До такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 761/10730/18 (провадження 61-116цс19).