Обидва документи спрямовані на регулювання соціально-трудових відносин, а умови, що погіршують становище працівників порівняно із законодавством, є недійсними.
Разом з цим, колективна угода та колективний договір — це різні форми регулювання соціально-трудових відносин в Україні, які відрізняються рівнем укладання, сторонами та метою.
Для чіткого розмежування пропоную розглянути згруповані порівняння колективної угоди та колективного договору.
Рівень укладання:
- Колективний договір укладається на рівні підприємства, установи, організації.
- Колективна угода укладається на вищих рівнях: галузевому (міжгалузевому), територіальному або загальнодержавному (генеральна угода).
Сторони:
- Колективний договір: роботодавець (власник) та трудовий колектив в особі профспілки або уповноважених представників.
- Колективна угода: представники профспілок, об'єднань роботодавців, органів виконавчої влади (наприклад, Кабмін для генеральної угоди).
Мета та зміст:
- Колективний договір регулює конкретні умови праці, оплату, соціальні гарантії на конкретному підприємстві.
- Колективна угода має програмно-координаційний характер, встановлює норми (мінімальні гарантії) для галузі або регіону, на основі яких укладаються колективні договори.
Поширення дії:
- Колективний договір поширюється на всіх працівників підприємства.
- Колективна угода поширюється на підприємства, що входять до сфери сторін, які підписали угоду.
Галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди підлягають повідомній реєстрації Мінекономіки, а колективні договори, територіальні угоди іншого рівня - районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних та міських рад.
Слід зазначити, що на сьогоднішній день одночасно частково діють Закон України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року № 3356-XII та Закон України “Про колективні угоди та договори” від 23 лютого 2023 року № 2937-IX, які регулюють положення про колективні угоди та колективні договори. Не забуваємо також про чинний на сьогоднішній день Кодекс законів про працю України, затверджений Законом № 322-VIII від 10.12.71 р., а також у Верховній Раді України зареєстровано законопроект Про трудовий кодекс України.